Історична енциклопедія
Державна символіка Мадагаскару представляє собою важливий елемент ідентичності країни, що відображає її історію, культуру та прагнення до незалежності. Мадагаскар, маючи довгу та багатою історію, відобразив у своїх символах ключові моменти свого розвитку — від колоніальної епохи до отримання незалежності та наступних політичних змін. Державна символіка Мадагаскару включає в себе прапор, герб та гімн, кожен з яких несе в собі глибокий сенс і символіку.
Сучасний прапор Мадагаскару був прийнятий 14 жовтня 1958 року, коли острів став частиною Французького співтовариства, а потім був затверджений як національний прапор після отримання незалежності у 1960 році. Прапор складається з двох горизонтальних смуг: верхня біла і нижня зелена, з вертикальною червоною смугою у древка. Ці кольори та їх комбінація відображають ключові аспекти історії та культури Мадагаскару.
Білий колір прапора символізує чистоту, мир і прагнення до процвітання. Він також представляє собою правонаступність і стабільність, які необхідні для створення сильного і гармонійного суспільства. Зелений колір нижньої смуги уособлює сільське господарство, яке є основою економіки країни, а також надію і відродження нації. Червона смуга у древка прапора представляє собою боротьбу за незалежність і свободу, а також символізує національну єдність і незалежність народу.
Таким чином, прапор Мадагаскару є символом багаторічної боротьби за свободу, а також виражає прагнення до покращення життя громадян країни та відновлення економічного добробуту після довгого періоду колоніального правління.
Герб Мадагаскару був прийнятий у 1992 році і є важливим символом суверенітету держави. Він представляє собою щит, розділений на чотири частини. У верхній частині щита зображені дві пальми, які символізують багатство природних ресурсів країни. Пальми на гербі також відображають тропічний клімат Мадагаскару та його біорізноманіття, яке є однією з головних природних особливостей острова.
У нижній частині щита зображені три предмети: хрест, що символізує християнську віру, лук та стріли, що відображають боротьбу за свободу та незалежність, а також знаряддя праці, що підкреслюють працелюбність та прихильність до сільського господарства. Ці елементи герба в цілому відображають найважливіші аспекти мадагаскарської ідентичності — боротьбу за свободу, повагу до релігійних традицій та залежність від сільського господарства.
Крім того, герб оточений девізом латинською: «Fitiavana, Tanindrazana, Fandrosoana», що в перекладі означає «Любов, Батьківщина, Розвиток». Цей девіз виражає прагнення народу Мадагаскару до процвітання своєї країни, зміцнення національної єдності та пошуку шляхів до економічного та соціального прогресу.
Гімн Мадагаскару, названий «Ry Tanindrazanay, malala ô!» (що в перекладі означає «О, люба Земле предків!»), був прийнятий у 1958 році і став офіційним гімном після здобуття незалежності. Він написаний у патріотичному дусі і відображає глибоку прив'язаність мадагаскарців до своєї батьківщини. Слова гімну виражають пошану до рідної землі й повагу до предків, а також готовність захищати країну і боротися за її майбутнє.
Гімн Мадагаскару символізує національну єдність і гордість народу за свою історію, культуру та традиції. Він служить не лише важливим культурним символом, але й оліцетворює прагнення народу до добробуту та процвітання в умовах незалежної та суверенної держави.
До здобуття незалежності у 1960 році Мадагаскар перебував під французьким колоніальним управлінням, і його символіка була частиною французької імперської системи. В колоніальний період було використано прапор Франції, і на острові не було самостійних державних символів. У цей час країна була поділена на колонії, і вся культурна та політична життя була під суворим контролем метрополії.
Проте навіть в колоніальні роки мадагаскарці зберігали свої традиції та культуру, що знаходило відображення в їхній символіці. Наприклад, на офіційних гербах та прапорах, що використовувалися в адміністративних центрах, часто можна було побачити елементи, пов’язані з історією та природою острова. Це символізувало прив’язаність народу до своїєї землі та прагнення до незалежності, яке буде здійснене через десятиліття.
Боротьба за незалежність Мадагаскару, що розпочалася на початку XX століття і досягла кульмінації в 1947 році, відіграла вирішальну роль у формуванні сучасної державної символіки. Під час боротьби за незалежність прапор і герб ставали важливими елементами національної ідентичності та символами опору колоніальному правлінню. Протести та повстання, незважаючи на жорстокі репресії, зміцнювали національну свідомість та прагнення до свободи. Символіка, яка була створена в постколональний період, у багатьох аспектах відображала саме ці важливі етапи боротьби за суверенітет.
Після отримання незалежності Мадагаскар зіткнувся з рядом політичних і економічних викликів, які відобразилися і на державній символіці. Багато разів прапор і герб змінювалися у відповідь на політичні зміни, такі як зміни влади, революції та зміни в політичній системі. Зокрема, герб країни зазнав кількох змін, починаючи з первісного варіанту 1960 року, який більш явно відображав соціалістичну ідеологію, і закінчуючи більш нейтральним варіантом, затвердженим у 1992 році. Ці зміни символізують процеси політичної стабілізації та демократизації, а також прагнення до покращення економічної ситуації.
Сьогодні державна символіка Мадагаскару продовжує залишатися важливим елементом, що олицетворює єдність народу, правонаступність традицій та прагнення до майбутнього процвітання. Прапор, герб та гімн нагадують про боротьбу за свободу та незалежність, а також символізують згуртованість громадян та їх готовність до спільного створення сприятливих умов для розвитку країни.